1. Словник української мови в 11 томах

підправлений

ПІДПРА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підпра́вити.

Це моя давня робота, трошки підправлена за послідні [останні] часи (Мирний, V, 1955, 395);

Вночі прибігали до нього з обох редакцій і погоджували підправлену.. промову (Ле, Міжгір’я, 1953, 479);

Горілка, якою щедро угощав [Мошко] свойого годованця,.. була трошечка [трошечки] підправлена… (Фр., IV, 1950, 431).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підправлений — підпра́влений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. підправлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підправити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підправлений — ПІДПРА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до підпра́вити. Це моя давня робота, трошки підправлена за послідні [останні] часи (Панас Мирний); Горілка, якою щедро угощав [Мошко] свойого годованця, .. була трошечка [трошечки] підправлена... (І. Франко); // у знач. Словник української мови у 20 томах
  4. підправлений — підпра́влений кул. заправлений (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт