підправлення

ПІДПРА́ВЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. підпра́вити, підправля́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підправлення — підпра́влення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. підправлення — -я, с. Дія за знач. підправити, підправляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підправлення — ПІДПРА́ВЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. підпра́вити, підправля́ти. Стару мову видавець чи якась інша особа змодернізували.., заміняючи старі вирази на нові. Цікаво, що видавець при підправленні старого тексту користувався також і виданням Секлюціяна (І. Огієнко). Словник української мови у 20 томах