підправляти
ПІДПРАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПІДПРА́ВИТИ, влю, виш; мн. підпра́влять; док., перех.
1. Усуваючи незначні неполадки, пошкодження в чому-небудь, робити придатним для користування, лагодити.
— Бач, я й думав з весни підправити оселю… Видно, солома прогнила, — сказав Яків, обдивляючись стелю (Мирний, IV, 1955, 89);
Петру трохи підправив соху, оббив її мідною бляхою, бо стара дровиняка розкололась і могла підвести в гарячу пору оранки (Чаб., Балкан. весна, 1960, 367).
2. Усувати окремі недоробки, помилки і т. ін., вдосконалюючи що-небудь.
Пристаркуватий ротний кравець.. зважився-таки запропонувати Ясногорській свої послуги: — Давайте, я вам шинельку… трошки підправлю, перероблю (Гончар, III, 1959, 199);
Мабуть, немає такого твору, до якого письменник [І. Ле] не повертався б з бажанням щось підправити, щось додати чи змінити перед кожним його перевиданням (Вітч., 3, 1965, 181);
// також без додатка. Вказувати кому-небудь на помилку або уточнювати (перев. про мову, висловлювання).
Навчання в школі [червоних командирів] провадили командири полків, батальйонів, рот. Якщо траплялись у когось промахи, Щорс підправляв учителів (Скл., Легенд. начдив, 1957, 72);
— Де-то храма [кульгає]? і не на одну [ногу], а він і обома не здужа ходити, — підправив підбрехач (Кв.-Осн., II, 1956, 489).
3. Приводити в порядок, у потрібний вигляд.
Він почував себе незручно, тягнув плечі новий піджак, і завеликий комірець щоразу доводилося підправляти (Рибак, Час.., 1960, 801);
Позагортала [жінка] вирви й ями, зарівняла окопи, вичистила криницю, оглянула город, підправила грядки (Ю. Янов., Мир, 1956, 6).
4. Відновлювати, поліпшувати що-небудь.
Влітку Панько хліборобив, а взимку заробляв по шахтах. Цей заробіток давав йому змогу не вбожіти, ще трохи й підправляти своє господарство (Гр., І, 1963, 368);
— Тепер треба подумати про те, щоб підправити господарство, а розмахувати кулаками після бійки — чи варто? (Мик., II, 1957, 351).
5. Сунути під що-небудь.
Коли вісь поламалась, то бери зараз дрючка з воза та й підправляй під вісь (Н.-Лев., І, 1956, 577).
6. рідко. Те саме, що приправля́ти 1.
Підправляти горілку лимоном.
Значення в інших словниках
- підправляти — підправля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- підправляти — -яю, -яєш, недок., підправити, -влю, -виш; мн. підправлять; док., перех. 1》 Усуваючи незначні неполадки, пошкодження в чому-небудь, робити придатним для користування, лагодити. 2》 Усувати окремі недоробки, помилки і т. ін., вдосконалюючи що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підправляти — ПІДПРАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПІДПРА́ВИТИ, влю, виш; мн. підпра́влять; док., кого, що. 1. Усуваючи незначні неполадки, пошкодження в чому-небудь, робити придатним для користування, лагодити. – Бач, я й думав з весни підправити оселю... Словник української мови у 20 томах
- підправляти — ВИПРАВЛЯ́ТИ (змінювати на краще, робити кращим), ПОПРАВЛЯ́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ, ПІДПРАВЛЯ́ТИ (трохи, дещо). — Док.: ви́правити, попра́вити, напра́вити, підпра́вити. Важко виправити становище, хоч, звичайно, людина все може, якщо захоче (М. Словник синонімів української мови
- підправляти — Підправля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. підправити, -влю, -виш, гл. Подправлять, поправлять, поправить. Оці дощі хлібець підправлять. Харьк. г. Словник української мови Грінченка