підправляти

ВИПРАВЛЯ́ТИ (змінювати на краще, робити кращим), ПОПРАВЛЯ́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ, ПІДПРАВЛЯ́ТИ (трохи, дещо). — Док.: ви́правити, попра́вити, напра́вити, підпра́вити. Важко виправити становище, хоч, звичайно, людина все може, якщо захоче (М. Чабанівський); Ще б і тепер можна б діло поправити, так йому все байдуже (Г. Квітка-Основ'яненко); Ой життя погане! А як би направить, ніяк не збагну! (І. Франко). — Пор. полі́пшувати.

ЛА́ГОДИТИ (усуваючи пошкодження, робити придатним для користування), ЛАДНА́ТИ, ЗАЛА́ГОДЖУВАТИ, СПРАВЛЯ́ТИ, ПОПРАВЛЯ́ТИ, ПРА́ВИТИ, ЛА́ДИТИ розм., НАПРАВЛЯ́ТИ розм., ОПРАВЛЯ́ТИ розм. рідко, ЛАТА́ТИСЯ розм. рідко; ПІДПРАВЛЯ́ТИ (незначні пошкодження); РЕМОНТУВА́ТИ (перев. механізми); ЛАТА́ТИ, ЗАЛА́ТУВАТИ (перев. ліквідуючи отвори). — Док.: пола́годити, поладна́ти, зала́годити, спра́вити, попра́вити, пола́дити, напра́вити, опра́вити, підпра́вити, відремонтува́ти, полата́ти, залата́ти. Прокіп з Гущею лагодять сіялку (Ю. Яновський); Дівчата.. ладнають рівчак (О. Донченко); — Натренований (Борис Савович) так, що може в цілковитій темряві навпомацки пробоїну залагодити (О. Гончар); Вони обдивлялися снасті у возів, у плугів, що несправне — справляли (Панас Мирний); Один дурень зіпсує, що й десять розумних не поправлять (прислів'я); У землянці батько, сивий лісоруб, Повстанців жде з походу, править зброю (М. Стельмах); Найманий шофер ладить машину (Ю. Яновський); Яць.. направляв цебер-двоушник (І. Франко); — Збери всі човни, що остались, і гарно зараз їх оправ (І. Котляревський); — Перекур, — кидає незадоволено шофер. — Лататись будемо (Ю. Збанацький); Петру трохи підправив соху (М. Чабанівський); Складні вузли та два мотори відвезли у Косопілля, а що простіше — самі трактористи ремонтують (М. Зарудний); Софія.. сама показувала майстрам, де їм латати підлогу, підганяла з ними двері (Д. Бедзик); Навесні залатали сяк-так почорнілу стріху, трохи менше текло (С. Журахович). — Пор. 2. нала́годжувати.

ПОЛІ́ПШУВАТИ (робити кращим, досконалішим, більш задовільним тощо), ПОКРА́ЩУВАТИ рідше, УДОСКОНА́ЛЮВАТИ (ВДОСКОНАЛЮВАТИ), ПІДПРАВЛЯ́ТИ, ПІДНІМА́ТИ, ПІДНО́СИТИ (перев. створюючи сприятливі умови); ШЛІФУВА́ТИ, ВІДШЛІФО́ВУВАТИ (доводити до високого ступеня досконалості); ПІДНО́ВЛЮВАТИ (ПІДНОВЛЯТИ), МОДЕРНІЗУВА́ТИ (додаючи щось нове, сучасніше); ЗБАГА́ЧУВАТИ (якимись новими рисами, якостями тощо); ОЗДОРО́ВЛЮВАТИ (ОЗДОРОВЛЯ́ТИ), ПІДЛА́ТУВАТИ розм. (умови, стан чогось); ПІДТЯГА́ТИ (ПІДТЯ́ГУВАТИ) розм. (перев. знання з якогось предмета). — Док.: полі́пшити, покра́щити, удоскона́лити (вдоскона́лити), підправити, підняти, піднести, відшліфувати, підновити, модернізувати, збагатити, оздоровити, підлата́ти, підтягти́ (підтягну́ти). У витворах народної уяви завжди жило прагнення поліпшити реальне життя (М. Рильський); Фітотерапевтичні засоби покращують загальний обмін в організмі, поліпшують роботу видільних систем та органів (з журналу); Ціле літо я удосконалював лебідку, яка так потрібна водіям тягачів, всюдиходів, тракторів (П. Автомонов); Цей заробіток давав йому змогу не вбожіти, ще трохи й підправляти своє господарство (Б. Грінченко); Кузь ліз цілуватися з Дорошем і кричав: "Ось із ким ми піднімали товарове господарство!" (Григорій Тютюнник); Мовою можна отруїти свідомість — і піднести її, прояснити, оздоровити (М. Рильський); Сім'я, вона, брат, нашого брата шліфує. Сумирніші стаємо, покладисті (І. Цюпа); Максим не може не бачити, з якою ретельністю Білецькі відшліфовують кожен трюк (Д. Ткач); Кабінет Анрі Шартена мав дещо старомодний вигляд, але письменник не збирався модернізувати його (В. Собко); Роки й поневіряння трохи сутулили ставну колись постать Гринюка, зате ж збагачували життєвий його досвід (І. Ле); — До моря поїдете.. Треба вам.. підлатати здоров'я (О. Донченко); Ганна була у селищі лише один раз. І вже навіть забула про те, що треба їй знайомитися з якоюсь вчителькою і підтягати якусь математику (В. Козаченко). — Пор. 2. виправля́ти.

ПОПРАВЛЯ́ТИ (приводити в порядок, у належний вигляд), ПІДПРАВЛЯ́ТИ, ОПОРЯДЖА́ТИ (ОПОРЯ́ДЖУВАТИ), ОПРАВЛЯ́ТИ, ЧЕПУРИ́ТИ, ПРИЧЕПУ́РЮВАТИ (перев. на собі — одяг, зачіску тощо); ПІДБИВА́ТИ (зачіску, вуса). — Док.: попра́вити, підпра́вити, опоряди́ти, опра́вити, причепури́ти, підби́ти. Я сіно поправив у вогкій копиці вилами дзвінкими (Т. Осьмачка); Він почував себе незручно, тягнув плечі новий піджак, і завеликий комірець щоразу доводилося підправляти (Н. Рибак); Прибрала (Оленка) в квартирі, помила після Івана посуд, опорядила кухню й побігла до міста (В. Кучер); — Натанцювалася? — запитала пані, оправляючи на доньчиній голівці волосся, що звісилося на чоло (Л. Яновська); — Йди, йди, доню.. Потривай лишень, я причепурю тобі голову та почіпляю золоті сережки, — сказала Балабушиха (І. Нечуй-Левицький); Енергійним порухом голови він відкинув хутряний комір і підбив зігнутим пальцем зарошені вуса (П. Панч).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підправляти — підправля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підправляти — -яю, -яєш, недок., підправити, -влю, -виш; мн. підправлять; док., перех. 1》 Усуваючи незначні неполадки, пошкодження в чому-небудь, робити придатним для користування, лагодити. 2》 Усувати окремі недоробки, помилки і т. ін., вдосконалюючи що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підправляти — ПІДПРАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПІДПРА́ВИТИ, влю, виш; мн. підпра́влять; док., кого, що. 1. Усуваючи незначні неполадки, пошкодження в чому-небудь, робити придатним для користування, лагодити. – Бач, я й думав з весни підправити оселю... Словник української мови у 20 томах
  4. підправляти — ПІДПРАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПІДПРА́ВИТИ, влю, виш; мн. підпра́влять; док., перех. 1. Усуваючи незначні неполадки, пошкодження в чому-небудь, робити придатним для користування, лагодити. Словник української мови в 11 томах
  5. підправляти — Підправля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. підправити, -влю, -виш, гл. Подправлять, поправлять, поправить. Оці дощі хлібець підправлять. Харьк. г. Словник української мови Грінченка