підпруга

ПІДПРУ́ГА, и, ж., заст. Попруга.

Коли херсоніти дізнались, що на лодіях ідуть не купці руські, а вої [воїни], то одразу підтягли підпруги у коней, сіли в сідла й тільки пил звівся за ними в полі (Скл., Святослав, 1959, 334);

Підтягає козак підпругу, та й гукає на всю округу — чвалом скачуть усі до нього, до Семена до Неживого (Голов., Поезії, 1955, 75).

Значення в інших словниках

1. підпруга — підпру́га іменник жіночого роду попруга арх.  Орфографічний словник української мови
2. підпруга — -и, ж., заст. Попруга.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підпруга — Попруга  Словник чужослів Павло Штепа
4. підпруга — ПІДПРУ́ГА, и, ж., заст. Попруга. Коли херсоніти дізнались, що на лодіях ідуть не купці руські, а вої [воїни], то одразу підтягли підпруги у коней, сіли в сідла й тільки пил звівся за ними в полі (С.  Словник української мови у 20 томах
5. підпруга — ПОПРУ́ГА (частина кінської збруї), ТРОК, ПІДПРУ́ГА заст. Кінь виривається з теплих попруг — Що йому холод, як воля всміхається! (Б. Олійник); Прив'язав сакви до троку, взяв коня за повід (збірник "Українські поети-романтики 20-40-х років XІX ст.  Словник синонімів української мови