підпічок
ПІ́ДПІЧОК, чка, ч. Те саме, що підпі́ччя.
Коли переїжджали на квартиру, бабуся взяла старий личак на довгій волоці, закинула його в підпічок і, присівши напочіпки, почала викликати домовика (Горький, Дитинство, 1947, 176).
Словник української мови (СУМ-11)