підпіччя
ПІДПІ́ЧЧЯ, я, с. Заглибина під піччю.
Біленькі курочки з підпіччя глядять (Номис, 1864, № 64);
— Не підходь! — пролунав відчайдушний крик з підпіччя, після чого знов зацокотів кулемет (Довж., І, 1958, 369).
Словник української мови (СУМ-11)