підсвічений
ПІДСВІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підсвіти́ти.
Турбай вийшов на сцену, підсвічену знизу Грицьковою рампою (Руд., Остання шабля, 1959, 538);
Хмарина диму над хімічним комбінатом, підсвічена низькими променями сонця, стала ніжно-рожевою, майже прозорою (Собко, Справа.., 1959, 231).
Словник української мови (СУМ-11)