підсвітити —
підсвіти́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
підсвітити —
[п'ідзсв'ітитие] -в'ічу, -в'ітиеш; нак. -в'іти, -в'іт'іт'
Орфоепічний словник української мови
підсвітити —
див. підсвічувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
підсвітити —
ПІДСВІТИ́ТИ див. підсві́чувати.
Словник української мови у 20 томах
підсвітити —
Підсвітити, -свічу, -тиш гл. О мѣсяцѣ: причинить своимъ свѣтомъ болѣзнь — лунатизмъ. Вікно против місяця зачиняй, а то як підсвіте, то будеш сонний ходити. ХС. II. 85.
Словник української мови Грінченка