підсвітити

підсвіти́ти

[п'ід_зсв'ітити^е]

-в'ічу, -в'іти^еш; нак. -в'іти, -в'іт'іт'

Значення в інших словниках

1. підсвітити — підсвіти́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підсвітити — див. підсвічувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підсвітити — ПІДСВІТИ́ТИ див. підсві́чувати.  Словник української мови у 20 томах
4. підсвітити — ПІДСВІТИ́ТИ див. підсві́чувати.  Словник української мови в 11 томах
5. підсвітити — Підсвітити, -свічу, -тиш гл. О мѣсяцѣ: причинить своимъ свѣтомъ болѣзнь — лунатизмъ. Вікно против місяця зачиняй, а то як підсвіте, то будеш сонний ходити. ХС. II. 85.  Словник української мови Грінченка