підсичений

ПІДСИ́ЧЕНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до підсити́ти.

Забобонний страх прокинувся в ньому, уява, підсичена темнотою, творила і підсувала всякі страшні образи (Коцюб., І, 1955, 270).

Значення в інших словниках

1. підсичений — підси́чений дієприкметник діал.  Орфографічний словник української мови
2. підсичений — -а, -е, діал. Дієприкм. пас. мин. ч. до підситити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підсичений — ПІДСИ́ЧЕНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. до підсити́ти. Забобонний страх прокинувся в ньому, уява, підсичена темнотою, творила і підсувала всякі страшні образи (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах