підсихати

ПІДСИХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДСО́ХНУТИ, ну, неш, док.

1. Сохнути, протряхати трохи або місцями.

На стежках уже підсихав грунт, і схили зарябіли масними латками ріллі (Чорн., Визвол. земля, 1959, 40);

Заходилася [Олена] вигрібати з печі хмиз, що вже підсох за ніч (Тют., Вир, 1964, 107);

// безос.

Підсохло, потім і протряхло, Відвідали ми Лесин гай (Ющ., Люди.., 1959, 55).

2. Втрачати вологість, життєві соки (про рослину, листя і т. ін.); прив’ядати.

Шорсткі кущики перекотиполя вже підсихали й починали загинати свої зелені гілочки (Тулуб, В степу.., 1964, 156).

3. перен. Ставати худішим; марніти.

Обличчя його за ці [воєнні] роки підсохло (Стельмах, Правда.., 1961, 221).

Значення в інших словниках

1. підсихати — підсиха́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підсихати — Сохнути, протряхати, (- рослини) прив'ядати; п-к -АЮЧИЙ, що підсиха, підсушуваний, щораз сухіший, покинутий підсихати, майже підсохлий.  Словник синонімів Караванського
3. підсихати — див. сохнути  Словник синонімів Вусика
4. підсихати — -аю, -аєш, недок., підсохнути, -ну, -неш і підсохти, -хну, -хнеш, док. 1》 Сохнути, протряхати трохи або місцями. || безос. 2》 Втрачати вологість, життєві соки (про рослину, листя і т. ін.); прив'ядати. 3》 перен. Ставати худішим; марніти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. підсихати — ПІДСИХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДСО́ХТИ, ПІДСО́ХНУТИ, ну, неш, док. 1. Сохнути, протряхати трохи або місцями. На стежках уже підсихав ґрунт, і схили зарябіли масними латками ріллі (С.  Словник української мови у 20 томах
6. підсихати — СО́ХНУТИ (СХНУ́ТИ рідше) (про те, що мокре, вологе — ставати сухішим, сухим), ВИСИХА́ТИ, ПРОСИХА́ТИ, ПІДСИХА́ТИ, ПРОТРЯХА́ТИ, ТРЯХНУТИ (частково); ШЕ́РХНУТИ (звичайно на поверхні). — Док.  Словник синонімів української мови
7. підсихати — Підсиха́ти, -ха́ю, -єш сов. в. підсохти, -хну, -неш, гл. Подсыхать, подсохнуть. А дров нарубав гнилих, та вони підсохнуть трохи та й займуться. Рудч. Ск. І. 124.  Словник української мови Грінченка