підсихати
ПІДСИХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДСО́ХТИ, ПІДСО́ХНУТИ, ну, неш, док.
1. Сохнути, протряхати трохи або місцями.
На стежках уже підсихав ґрунт, і схили зарябіли масними латками ріллі (С. Чорнобривець);
Заходилася [Олена] вигрібати з печі хмиз, що вже підсох за ніч (Григорій Тютюнник);
// безос.
Підсохло, потім і протряхло, Відвідали ми Лесин гай (О. Ющенко).
2. Втрачати вологість, життєві соки (про рослину, листя і т. ін.); прив'ядати.
Шорсткі кущики перекотиполя вже підсихали й починали загинати свої зелені гілочки (З. Тулуб).
3. перен. Ставати худішим; марніти.
Обличчя його за ці [воєнні] роки підсохло (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)