підслухач
ПІДСЛУ́ХАЧ, а, ч. Те саме, що підслу́хувач.
— Однокрилівці підіслали вивідача й підслухача, — діловито пояснив Купа (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 137);
*Образно. Ясний місяць наглядач цікавий, Ясний місяць підслухач лукавий, Бачив він тебе часто зо мною І слова твої слухав колись (Л. Укр., І, 1951, 143).
Словник української мови (СУМ-11)