підслухач
ПІДСЛУ́ХАЧ, а, ч.
Те саме, що підслу́хувач.
– Однокрилівці підіслали вивідача й підслухача, – діловито пояснив Купа (О. Ільченко);
Я безсила жінка, ваша раба, обставлена зусібіч підслухачами Ібрагімовими, обплетена сіттю недовіри й підозри, борсаюся, рвуся, а все марно (П. Загребельний);
* Образно. Ясний місяць наглядач цікавий, Ясний місяць підслухач лукавий, Бачив він тебе часто зо мною І слова твої слухав колись (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)