підсмалювати

ПІДСМА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДСМАЛИ́ТИ, малю́, ма́лиш, док., перех. Держачи над вогнем, обсмалювати; трохи, злегка смалити.

— Ух ти! От кабанчик! Ух ти… — Великий ти майстер, — хвалить Вигон Михея, спостерігаючи, як вправно той орудує вогнем, водою і ножем: там підсмалить, там водою скропить, а потім ножем пошкребе (Зар., На.. світі, 1967, 195);

*Образно. Було це в дев’ятсот п’ятому році. Саме тоді, коли селянська біднота почала поміщиків підсмалювати (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 83).

Значення в інших словниках

1. підсмалювати — підсма́лювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підсмалювати — -юю, -юєш, недок., підсмалити, -малю, -малиш, док., перех. Держачи над вогнем, обсмалювати; трохи, злегка смалити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підсмалювати — ПІДСМА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДСМАЛИ́ТИ, малю́, ма́лиш, док., кого, що. Держачи над вогнем, обсмалювати; трохи, злегка смалити. – Ух ти! От кабанчик! Ух ти...  Словник української мови у 20 томах
4. підсмалювати — Підсмалювати, -люю, -єш сов. в. підсмалити, -лю, -лиш, гл. 1) Опалять, опалить снизу. 2) — молоду. Поѣздъ съ новобрачной провозить въ воротахъ двора мужа черезъ разложенный на землѣ огонь. МУЕ. III. 143.  Словник української мови Грінченка