підсмалювати
ПІДСМА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДСМАЛИ́ТИ, малю́, ма́лиш, док., кого, що.
Держачи над вогнем, обсмалювати; трохи, злегка смалити.
– Ух ти! От кабанчик! Ух ти... – Великий ти майстер, – хвалить Вигон Михея, спостерігаючи, як вправно той орудує вогнем, водою і ножем: там підсмалить, там водою скропить, а потім ножем пошкребе (М. Зарудний);
– Бачите, як жінки бояться. Ще доведеться їм волосся підсмалювати та підкурювати їх, щоб перепуд прогнати (Б. Лепкий).
Словник української мови (СУМ-20)