підспівувати
ПІДСПІ́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДСПІВА́ТИ, а́ю, а́єш, док.
1. Співати, вторуючи, підтягуючи кому-, чому-небудь.
Шевченко заспівав пісню. Солдати спочатку слухали, потім почали неголосно підспівувати (Тулуб, В степу.., 1964, 214);
Деякий час грав [Перехрестик] мовчки, потім почав підспівувати, спершу тихо, далі голосніше, завзятіше (Добр., Очак. розмир, 1965, 38);
// Неголосно або час від часу співати.
Спогадував [Павло] різні дотепи, підспівував різні пісні та раз у раз споминав Олесю (Л. Укр., III, 1952, 589);
У Альонушки була лялька, вона гойдала її на руках і тихенько підспівувала (Донч., Пісня.., 1947, 60);
*Образно. Сухими бризками розлітається сніг з-під копит, монотонно підспівує, наганяючи дрімоту, зустрічний вітер (М. Ол., Леся, 1960, 46).
2. перен., розм. Підтримувати кого-небудь з певними намірами, схвалювати чиї-небудь вчинки, дії і т. ін., звичайно негативні.
Навіть Ходжієв, який у всьому підспівував баєві, змушений був замовкнути (Донч., І, 1956, 145).
Словник української мови (СУМ-11)