підспівувач

ПІДСПІ́ВУВАЧ, а, ч.

1. Той, хто підспівує кому-, чому-небудь.

2. перен., розм. Той, хто підтримує кого-небудь з певними намірами, схвалює чиї-небудь вчинки, дії і т. ін., звичайно негативні.

Процес становлення української радянської літератури відбувався в напруженій боротьбі з літературною агентурою буржуазно-націоналістичної контрреволюції та її підспівувачами (Іст. укр. літ., II, 1956, 63).

Значення в інших словниках

1. підспівувач — підспі́вувач іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. підспівувач — (у хорі) підголосок; П. підтакачка, підбрехач, підтакувач.  Словник синонімів Караванського
3. підспівувач — див. підлабузник  Словник синонімів Вусика
4. підспівувач — -а, ч. 1》 Той, хто підспівує кому-, чому-небудь. 2》 перен., розм. Той, хто підтримує кого-небудь із певними намірами, схвалює чиї-небудь вчинки, дії і т. ін., звичайно негативні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. підспівувач — Співак, що вторить співу головного виконавця або супроводжує співом гру на музичному інструменті.  Словник-довідник музичних термінів
6. підспівувач — ПІДСПІ́ВУВАЧ, а, ч. 1. Той, хто підспівує кому-, чому-небудь. 2. перен., розм. Той, хто підтримує кого-небудь з певними намірами, схвалює чиї-небудь вчинки, дії і т. ін., звичайно негативні.  Словник української мови у 20 томах