підстароста
ПІДСТА́РОСТА, и, ч. Помічник старости.
Місцева королівська адміністрація — старости, підстарости, коменданти — грабувала міське населення (Іст. УРСР, І, 1953, 182);
Крикнув дружко: «Старости, пани підстарости! благословіте молодих вивести із хати, надвір погуляти» (Кв.-Осн., II, 1956, 30).
Словник української мови (СУМ-11)