підстароста
ПІДСТА́РОСТА, и, ч.
Помічник старости.
Місцева королівська адміністрація – старости, підстарости, коменданти – грабувала міське населення (з наук. літ.);
Крикнув дружко: “Старости, пани підстарости! благословіте [благословіть] молодих вивести із хати, надвір погуляти” (Г. Квітка-Основ'яненко).
Словник української мови (СУМ-20)