підстовба

ПІДСТО́ВБА, и, жін., діал. Стовба в плузі.

[Роман:] Підстовба зламалась, то я заніс до коваля (Карпенко-Карий, I, 1960, 399).

Значення в інших словниках

1. підстовба — підсто́вба іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. підстовба — -и, ж., діал. Стовба в плузі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підстовба — ПІДСТО́ВБА, и, ж., діал. Стовба в плузі. [Роман:] Підстовба зламалась, то я заніс до коваля (І. Карпенко-Карий).  Словник української мови у 20 томах
4. підстовба — Підстовба, -би ж. = стовба 1.  Словник української мови Грінченка