підсуватися

ПІДСУВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і ПІДСО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПІДСУ́НУТИСЯ, нуся, нешся, док.

1. Сунучись, наближатися до кого-, чого-небудь.

Наталя охоче підсувається ближче (Вас., III, 1960, 343);

— Процю, розкажи, голубе, як ти з королем балакав, — просить Гринь, підсовуючись до шевця (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 88);

*Образно. Чорним роєм підсувалися йому різні болючі думки до ума (Коб., II, 1956, 96);

// Їдучи, ідучи і т. ін., наближатися до кого-, чого-небудь.

— В лісок позаду в нас уже підсуваються передові три ескадрони кінноти (Ле, Право.., 1957, 120);

Білі плащі одягали вояки тільки тоді, як треба було підсуватися до «ворога» (Ірчан, II, 1958, 220);

До хати задом підсунувся віліс (Перв., Дикий мед, 1963, 436).

2. перен., розм. Улесливо звертатися до кого-небудь, домагаючись чогось.

[Старшина:] Чутка йде, що на панів ніби пошесть яка напала, що все до мужиків підсовуються (Кроп., II, 1958, 263);

Опришок підсувався до неї з ласками (Хотк., II, 1966, 165).

3. тільки недок. Пас. до підсува́ти, підсо́вувати.

Значення в інших словниках

1. підсуватися — підсува́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підсуватися — див. рухатися  Словник синонімів Вусика
3. підсуватися — -аюся, -аєшся і підсовуватися, -уюся, -уєшся, недок., підсунутися, -нуся, -нешся, док. 1》 Сунучись, наближатися до кого-, чого-небудь. || Їдучи, ідучи і т. ін., наближатися до кого-, чого-небудь. 2》 перен. розм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підсуватися — ПІДСУВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і ПІДСО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПІДСУ́НУТИСЯ, нуся, нешся, док. 1. Сунучись, наближатися до кого-, чого-небудь. Наталя охоче підсувається ближче (С.  Словник української мови у 20 томах
5. підсуватися — НАБЛИЖА́ТИСЯ (НАБЛИ́ЖУВАТИСЯ рідше) (ідучи, їдучи і т. ін., переміщатися на ближчу відстань), ЗБЛИЖА́ТИСЯ (ЗБЛИ́ЖУВАТИСЯ) розм., ПІДБЛИЖА́ТИСЯ розм., ПІДСУВА́ТИСЯ (ПІДСО́ВУВАТИСЯ) розм., ПРИСУВА́ТИСЯ (ПРИСО́ВУВАТИСЯ) розм. — Док.  Словник синонімів української мови