підсуватися

ПІДСУВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і ПІДСО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПІДСУ́НУТИСЯ, нуся, нешся, док.

1. Сунучись, наближатися до кого-, чого-небудь.

Наталя охоче підсувається ближче (С. Васильченко);

– Процю, розкажи, голубе, як ти з королем балакав, – просить Гринь, підсовуючись до шевця (В. Бабляк);

* Образно. Чорним роєм підсувалися йому різні болючі думки до ума (О. Кобилянська);

// Їдучи, ідучи і т. ін., наближатися до кого-, чого-небудь.

– В лісок позаду в нас уже підсуваються передові три ескадрони кінноти (Іван Ле);

Білі плащі одягали вояки тільки тоді, як треба було підсуватися до “ворога” (Мирослав Ірчан);

До хати задом підсунувся віліс (Л. Первомайський).

2. перен., розм. Улесливо звертатися до кого-небудь, домагаючись чогось.

[Старшина:] Чутка йде, що на панів ніби пошесть яка напала, що все до мужиків підсовуються (М. Кропивницький);

Опришок підсувався до неї з ласками (Г. Хоткевич).

3. тільки недок. Пас. до підсува́ти, підсо́вувати.

Значення в інших словниках

1. підсуватися — підсува́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підсуватися — див. рухатися  Словник синонімів Вусика
3. підсуватися — -аюся, -аєшся і підсовуватися, -уюся, -уєшся, недок., підсунутися, -нуся, -нешся, док. 1》 Сунучись, наближатися до кого-, чого-небудь. || Їдучи, ідучи і т. ін., наближатися до кого-, чого-небудь. 2》 перен. розм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підсуватися — НАБЛИЖА́ТИСЯ (НАБЛИ́ЖУВАТИСЯ рідше) (ідучи, їдучи і т. ін., переміщатися на ближчу відстань), ЗБЛИЖА́ТИСЯ (ЗБЛИ́ЖУВАТИСЯ) розм., ПІДБЛИЖА́ТИСЯ розм., ПІДСУВА́ТИСЯ (ПІДСО́ВУВАТИСЯ) розм., ПРИСУВА́ТИСЯ (ПРИСО́ВУВАТИСЯ) розм. — Док.  Словник синонімів української мови
5. підсуватися — ПІДСУВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і ПІДСО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПІДСУ́НУТИСЯ, нуся, нешся, док. 1. Сунучись, наближатися до кого-, чого-небудь. Наталя охоче підсувається ближче (Вас.  Словник української мови в 11 томах