підсумовуючий
ПІДСУМО́ВУЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до підсумо́вувати;
// У знач. прикм.
Нам потрібна нова каса. Портативна, з автоматичною рахівничкою, підсумовуючим пристроєм (Вітч., 10, 1964, 173);
Допит Ігоря Княжевича закінчувався, і суддя задавав йому останні підсумовуючі питання (Кучер, Прощай.., 1957, 437).
Словник української мови (СУМ-11)