1. Словник української мови в 11 томах

підсумовуючий

ПІДСУМО́ВУЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до підсумо́вувати;

// У знач. прикм.

Нам потрібна нова каса. Портативна, з автоматичною рахівничкою, підсумовуючим пристроєм (Вітч., 10, 1964, 173);

Допит Ігоря Княжевича закінчувався, і суддя задавав йому останні підсумовуючі питання (Кучер, Прощай.., 1957, 437).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підсумовуючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до підсумовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. підсумовуючий — ПІДСУМО́ВУЮЧИЙ, а, е. Який підсумовує. Допит Ігоря Княжевича закінчувався, і суддя задавав йому останні підсумовуючі питання (В. Кучер); Нам потрібна нова каса. Портативна, з автоматичною рахівничкою, підсумовуючим пристроєм (із журн.). Словник української мови у 20 томах