1. Словник української мови в 11 томах

підсумок

ПІ́ДСУМОК, мку, ч.

1. Сума, одержувана внаслідок якого-небудь підрахунку.

2. перен. Результат якої-небудь діяльності, занять і т. ін.

Повна і остаточна перемога соціалізму в СРСР — головний підсумок Великої Жовтневої соціалістичної революції (Ком. Укр., 10, 1962, 17).

Підбива́ти (підби́ти, підво́дити, підвести́, роби́ти, зроби́ти і т. ін.) пі́дсумок (пі́дсумки) — робити висновок із чого-небудь, узагальнювати щось.

В червні 1926 року я просидів ніч у своїй майстерні, підбив підсумки свого невлаштованого тридцятирічного життя (Довж., І, 1958, 20);

Пленум.. підвів підсумки досягнень останніх років і намітив нові шляхи до рішучого, крутого піднесення сільськогосподарського виробництва (Літ. газ., 24. I 1961, 1).

ПІДСУ́МОК, мка, ч. Невелика шкіряна поясна сумка для патронів.

Всі кишені й підсумки набивали патронами (Гончар, Таврія.., 1957, 600).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підсумок — (сума чогось) підрахунок, розм. лік, (твору) висновок, резюме. Словник синонімів Полюги
  2. підсумок — пі́дсумок іменник чоловічого роду результат підсу́мок іменник чоловічого роду сумка Орфографічний словник української мови
  3. підсумок — [п’ідзсумок] -мку, м. (на) -мку, мн. -мкие, -мк'іў Орфоепічний словник української мови
  4. підсумок — I підс`умок-мка, ч. Невелика шкіряна поясна сумка для патронів. II п`ідсумок-мку, ч. 1》 Сума, одержувана внаслідок якого-небудь підрахунку. 2》 перен. Результат якої-небудь діяльності, занять і т. ін. Підбивати підсумки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. підсумок — ПІДСУ́МОК, мка, ч. Невелика шкіряна поясна сумка для патронів. Всі кишені й підсумки набивали патронами (О. Гончар). ПІ́ДСУМОК, мку, ч. 1. Сума, одержувана внаслідок якого-небудь підрахунку. 2. перен. Результат якої-небудь діяльності, занять і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  6. підсумок — НА́СЛІДОК (те, що виходить, випливає з чого-небудь, зумовлюється якоюсь причиною), ПО́СЛІДОК заст., СКУ́ТОК заст.; РЕЗУЛЬТА́Т, ВИ́СЛІД рідше (кінець, підсумок якої-небудь цілеспрямованої діяльності; рідше — наслідок узагалі); ПІ́ДСУМОК (те... Словник синонімів української мови