підсівний
ПІДСІВНИ́Й, а́, е́. Стос. до підсіву.
При підсівному вирощуванні основною культурою слід вважати ту, до якої підсівають (Колг. Укр., 8, 1961, 30 );
// Який підсівають.
Більшість зернових бобових культур можна висівати у зайнятих парах, а також як післяжнивні, післяукісні та підсівні культури (Зерн. боб. культ., 1956, 6);
// Який служить для підсівання чого-небудь.
Крупне зерно надходить з решета у відповідний ківш, а насіння бур’янів і дрібне зерно, яке проходить крізь підсівне решето, падає в ківш для підсіву і виводиться в бік машини (Наука.., 3, 1956, 21).
Словник української мови (СУМ-11)