підхмелений
ПІДХМЕ́ЛЕНИЙ, а, е, розм. Який підхмелився.
Гучинський і «цьоця» одного вечора прийшли з міста значно підхмелені (Фр., IV, 1950, 212);
Засміявся підхмелений дука: — Що то їде, погляньте, за штука? (Мал., Звенигора, 1959, 236);
*Образно. — Чого не думалося в ті медові дні, коли повітря, підхмелене шрапнельним димом, кров’ю.. п’янило мозок (Головко, І, 1957, 70).
Словник української мови (СУМ-11)