підігнутий

ПІДІ́ГНУТИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до підігну́ти.

Галки, шпаки, дрозди сплять, стоячи на одній нозі. Друга нога підігнута, дзьоб — глибоко під крилом (Веч. Київ, 3.Х 1957, 4).

2. у знач. прикм. Який зігнувся (під чим-небудь або в середину чогось).

Роман першим нахилився над Христиною.. Голова молодиці нерухомо лежала на підігнутім лікті (Стельмах, І, 1962, 644).

Значення в інших словниках

1. підігнутий — піді́гнутий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. підігнутий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до підігнути. 2》 у знач. прикм.Який зігнувся (під чим-небудь або в середину чогось).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підігнутий — Підобганий, див. піджимати  Словник чужослів Павло Штепа
4. підігнутий — ПІДІ́ГНУТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до підігну́ти. Галки, шпаки, дрозди сплять, стоячи на одній нозі. Друга нога підігнута, дзьоб – глибоко під крилом (з газ.). 2. у знач. прикм. Який зігнувся (під чим-небудь або в середину чогось).  Словник української мови у 20 томах