підісок

ПІДІ́СОК, ска, ч., спец. Залізна пластинка, яку підбивають до нижньої частини дерев’яної осі.

А там — залізний товар: підкови, гвіздочки, сокири, підіски.. й усе, чого треба (Кв.-Осн., II, 1956, 13);

Мій батько славний був коваль. На все село. На кілька сіл. В його руках співала сталь. На сорочках блищала сіль. Кував підіски, лемеші (Воронько, Три покоління, 1950, 69).

Значення в інших словниках

1. підісок — піді́сок іменник чоловічого роду спец.  Орфографічний словник української мови
2. підісок — -ска, ч., спец. Залізна пластинка, яку підбивають до нижньої частини дерев'яної осі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підісок — ПІДІ́СОК, ска, ч., спец. Залізна пластинка, яку підбивають до нижньої частини дерев'яної осі. А там – залізний товар: підкови, гвіздочки, сокири, підіски .. й усе, чого треба (Г. Квітка-Основ'яненко); Мій батько славний був коваль. На все село.  Словник української мови у 20 томах
4. підісок — Піді́сок, -ска; -ді́ски, -сків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. підісок — Підісок, -ска м. Пластинка желѣза подъ нижней частью деревянной оси. Чуб. VII. 402. Рудч. Чп. 249.  Словник української мови Грінченка