Великий тлумачний словник сучасної мови

підісок

піді́сок

-ска, ч., спец.

Залізна пластинка, яку підбивають до нижньої частини дерев'яної осі.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. підісок — піді́сок іменник чоловічого роду спец.  Орфографічний словник української мови
  2. підісок — ПІДІ́СОК, ска, ч., спец. Залізна пластинка, яку підбивають до нижньої частини дерев'яної осі. А там – залізний товар: підкови, гвіздочки, сокири, підіски .. й усе, чого треба (Г. Квітка-Основ'яненко); Мій батько славний був коваль. На все село.  Словник української мови у 20 томах
  3. підісок — Піді́сок, -ска; -ді́ски, -сків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. підісок — ПІДІ́СОК, ска, ч., спец. Залізна пластинка, яку підбивають до нижньої частини дерев’яної осі. А там — залізний товар: підкови, гвіздочки, сокири, підіски.. й усе, чого треба (Кв.-Осн., II, 1956, 13); Мій батько славний був коваль. На все село.  Словник української мови в 11 томах
  5. підісок — Підісок, -ска м. Пластинка желѣза подъ нижней частью деревянной оси. Чуб. VII. 402. Рудч. Чп. 249.  Словник української мови Грінченка