пікадор

ПІКАДО́Р, а, ч. Учасник бою биків — вершник, який розлючує бика уколами піки.

Пікадори розлютили могутнього бика (Наука.., 4, 1966, 21).

Значення в інших словниках

1. пікадор — пікадо́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. пікадор — -а, ч. Учасник бою биків – вершник, який розлючує бика уколами піки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пікадор — ПІКАДО́Р, а, ч. Учасник бою биків – вершник, який розлючує бика уколами піки. Пікадори розлютили могутнього бика (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. пікадор — пікадо́р (ісп. picador, від picar – колоти) вершник, що в кориді розлючує бика уколами списа – піки.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. пікадор — Пікадо́р, -ра; -до́ри, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)