пільговий
ПІЛЬГОВИ́Й, а́, е́. Який надається кому-небудь як пільга (у 1 знач.).
Щорічно робітники одержують безкоштовні або пільгові путівки в санаторії та будинки відпочинку (Нар. тв. та етн., 3, 1957, 88);
Не може він в ім’я давніх заслуг Марти робити тепер пільгові знижки їй — на свій розсуд добирати кращу землю (Вол., Самоцвіти, 1952, 38);
// Який існує як пільга (у 1 знач.).
У березні 1931 р. СРСР підписав з Туреччиною новий торговий договір, що мав також надзвичайно пільговий характер для останньої (Укр. іст. ж., 4, 1960, 60).
Словник української мови (СУМ-11)