1. Словник української мови в 11 томах

пільговий

ПІЛЬГОВИ́Й, а́, е́. Який надається кому-небудь як пільга (у 1 знач.).

Щорічно робітники одержують безкоштовні або пільгові путівки в санаторії та будинки відпочинку (Нар. тв. та етн., 3, 1957, 88);

Не може він в ім’я давніх заслуг Марти робити тепер пільгові знижки їй — на свій розсуд добирати кращу землю (Вол., Самоцвіти, 1952, 38);

// Який існує як пільга (у 1 знач.).

У березні 1931 р. СРСР підписав з Туреччиною новий торговий договір, що мав також надзвичайно пільговий характер для останньої (Укр. іст. ж., 4, 1960, 60).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пільговий — пільгови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. пільговий — [п'іл'говий] м. (на) -вому/-гоув'ім, мн. -гоув'і Орфоепічний словник української мови
  3. пільговий — -а, -е. Який надається кому-небудь як пільга (у 1 знач.). || Який існує як пільга (у 1 знач.). Пільговий тариф — тариф оплати послуг, перевезень, зменшений відповідно до наданих пільг. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пільговий — ПІЛЬГОВИ́Й, а́, е́. Який надається кому-небудь як пільга (у 1 знач.). Щорічно робітники одержують безкоштовні або пільгові путівки в санаторії та будинки відпочинку (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. пільговий — Пільго́ви́й, -ва́, -ве́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)