1. Словник української мови в 11 томах

пільга

ПІ́ЛЬГА, и, ж.

1. Повне або часткове звільнення від дотримання встановлених законом загальних правил, виконання яких-небудь обов’язків.

Перев’язали [козаки] собі звечора рани, випили.. горілки з порохом і лягли відпочити, маючи право на пільгу (Стар., Облога.., 1961, 67);

Єдиною пільгою тепер було те, що деяких хворих можна було відправляти в ревер — табірний госпіталь, де вони, хоч і не завжди, могли одужати (Хижняк, Тамара, 1959, 194).

2. перев. у сполуч. із сл. робити, зробити, давати, дати і т. ін. Великодушне, не дуже суворе ставлення до чиєї-небудь провини.

[Інші голоси:] Сей чесний! Сей невинен! Дати пільгу! на волю випустить! (Л. Укр., II, 1951, 530).

3. перев. мн., заст. Те саме, що ві́льність 2.

Українські купці, які провозили свої товари по території центральних районів Росії [у XVIII ст.], одержували різні пільги (Іст. УРСР, І, 1953, 335);

Ще говорить [Степура] щось про батька, що теж під мобілізацію потрапля, і про свою відстрочку, яка дає йому пільги, дає чомусь переваги над братами… (Гончар, Людина.., 1960, 22).

4. діал. Полегшення.

Крізь виливані тихо.. сльози, що не приносили їй пільги, поглянула [Регіна] на Владка (Фр., VI, 1951, 279).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пільга — Пі́льга: — тут: полегшення [51] Словник з творів Івана Франка
  2. пільга — пі́льга іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. пільга — Повне або часткове звільнення від дотримання встановлених законом загальних правил, виконання яких-небудь обов’язків. Соціальні пільги... Словник із соціальної роботи
  4. пільга — Привілей, з. вільгота; (полегшення) полегкість, полегша; (в торгівлі) заохочення, сприяння; мн. ПІЛЬГИ, іст. вольності. Словник синонімів Караванського
  5. пільга — [п’іл'га] -гие, д. і м. -л'з'і Орфоепічний словник української мови
  6. пільга — -и, ж. 1》 Повне або часткове звільнення від дотримання встановлених законом загальних правил, виконання яких-небудь обов'язків. Податкова пільга — часткове або повне звільнення фізичних і юридичних осіб від податків. 2》 перев. у сполуч. зі сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. пільга — ПІ́ЛЬГА, и, ж. 1. Повне або часткове звільнення від дотримання встановлених законом загальних правил, виконання яких-небудь обов'язків. Перев'язали [козаки] собі звечора рани, випили .. горілки з порохом і лягли відпочити, маючи право на пільгу (М. Словник української мови у 20 томах
  8. пільга — ПРА́ВО (обумовлена певними обставинами можливість користуватися чимсь, робити щось); ПРИВІЛЕ́Й, ПЕРЕВА́ГА, ПРЕРОГАТИ́ВА книжн. (особливе, переважне, виключне). Словник синонімів української мови
  9. пільга — Пі́льга, -льги, -льзі; пі́льги, пільг Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. пільга — Пільга, -ги ж. 1) Льгота, облегченіе. К. ЧР. 425. І мучиться оттут він гірше над усіх грішників, і ніколи не буде йому пільги. ЗОЮР. І. 311. Час мені козацьким ногам пільгу дати. АД. І. 122. Словник української мови Грінченка