пільга

ПРА́ВО (обумовлена певними обставинами можливість користуватися чимсь, робити щось); ПРИВІЛЕ́Й, ПЕРЕВА́ГА, ПРЕРОГАТИ́ВА книжн. (особливе, переважне, виключне). Провідати сина їй дозволено буде лише згодом, коли він відбуде карантин та своєю поведінкою заслужить право на зустріч з матір'ю (О. Гончар); Сенат.. присудив кодачанам жить на городській землі з тими привілеями, які має земство (О. Стороженко); Готель заселяли переважно військові. Їм надавалася й перевага (Я. Баш); — Не знаю, чи входить у прерогативи секретаря жюрі показувати членам жюрі рецензії їхніх товаришів (П. Загребельний). — Пор. пі́льга.

ПОТУРА́ННЯ (надмірно поблажливе, невимогливе ставлення до когось, чогось), ПО́ПУСК, ПО́ПУСТ, ПОБЛА́ЖКА розм., ПОТА́ЧКА розм., ПО́ТУР заст., ПОТО́ЛЯ заст.; ПІ́ЛЬГА (великодушне, не дуже суворе ставлення до чиєїсь провини). У місті з'явилися банди вуличників, які вже систематично порушували громадський спокій при явному потуранні поліції (П. Колесник); — Ну, а коли нас, по Божому попуску, з тієї позиції виб'ють, то ми перейдемо у містечко (М. Старицький); — Пане ксьондзе, при всій шанобі до вас, я вважаю, що ваша тактика є злочинний попуст (З. Тулуб); — Вітю, повернути йому хід назад чи ні? — Не повертай! Нехай не звикає і не надіється на поблажки. Шахи — це боротьба (П. Автомонов); — З нього непоганий слуга буде, — подумав (Гарецький). — Такий нікому не дасть потачки, вірно служитиме своєму володареві (П. Кочура); Тепер хоч і в чужій хаті живу, а потуру дітям не даю, навчаю... (Ганна Барвінок); Не давай серцю потолі, бо сам підеш до неволі (прислів'я); Адонаї! За що мене караєш Пророчим духом і остатню пільгу, остатню оборону відбираєш? (Леся Українка).

ПІ́ЛЬГА (звільнення від дотримання загальних правил, виконання якихось обов'язків), ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ спец., ВІ́ЛЬНОСТІ перев. мн., заст., ВІЛЬГО́ТА заст. — Пан Бжевський обіцяє нам різні пільги. Оратимете й засіватимете його землю, скільки хто забажав, і нічого не робитимете на замок (З. Тулуб); У Франції держава поетапно створювала структури для органічного обмеження стисло-егоїстичних преференцій (з журналу); Правами і вільностями козаки могли користуватися тільки на державних землях (з підручника); — Ті люде в осадах, що вже їм минули строки вільготи, чомусь не хотять давати податів (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. пра́во.

ПОЛЕ́ГШЕННЯ (стан, відчуття заспокоєності, звільнення від тривоги, болю й т. ін.), ПОЛЕ́ГКІСТЬ, ОБЛЕ́ГШЕННЯ рідше, ПО́ПУСТ розм., ПОЛЕ́ГША діал., ПІ́ЛЬГА діал. Невдача з підпалом хати дуже сердила старого, а разом з тим і принесла йому якесь полегшення, позбавивши чогось неприємного (М. Томчаній); Христич одчував якусь особливу полегкість, ніби щойно викупався в Дністрі (Є. Куртяк); Всі з певним облегшенням серця прийняли кінець обіду і весело заметушились біля кави (М. Грушевський); Пані все нездужає та нездужає: ні смерті, ні попусту (І. Франко); Її обняв холод, і вона відчула, що її тільки від одного тепла може прийти полегша (О. Кобилянська); Вже не тече сльоза, а капле тихо,.. Не дознає від неї пільги лихо (П. Куліш).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пільга — Пі́льга: — тут: полегшення [51] Словник з творів Івана Франка
  2. пільга — пі́льга іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. пільга — Повне або часткове звільнення від дотримання встановлених законом загальних правил, виконання яких-небудь обов’язків. Соціальні пільги... Словник із соціальної роботи
  4. пільга — Привілей, з. вільгота; (полегшення) полегкість, полегша; (в торгівлі) заохочення, сприяння; мн. ПІЛЬГИ, іст. вольності. Словник синонімів Караванського
  5. пільга — [п’іл'га] -гие, д. і м. -л'з'і Орфоепічний словник української мови
  6. пільга — -и, ж. 1》 Повне або часткове звільнення від дотримання встановлених законом загальних правил, виконання яких-небудь обов'язків. Податкова пільга — часткове або повне звільнення фізичних і юридичних осіб від податків. 2》 перев. у сполуч. зі сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. пільга — ПІ́ЛЬГА, и, ж. 1. Повне або часткове звільнення від дотримання встановлених законом загальних правил, виконання яких-небудь обов'язків. Перев'язали [козаки] собі звечора рани, випили .. горілки з порохом і лягли відпочити, маючи право на пільгу (М. Словник української мови у 20 томах
  8. пільга — Пі́льга, -льги, -льзі; пі́льги, пільг Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. пільга — ПІ́ЛЬГА, и, ж. 1. Повне або часткове звільнення від дотримання встановлених законом загальних правил, виконання яких-небудь обов’язків. Перев’язали [козаки] собі звечора рани, випили.. горілки з порохом і лягли відпочити, маючи право на пільгу (Стар. Словник української мови в 11 томах
  10. пільга — Пільга, -ги ж. 1) Льгота, облегченіе. К. ЧР. 425. І мучиться оттут він гірше над усіх грішників, і ніколи не буде йому пільги. ЗОЮР. І. 311. Час мені козацьким ногам пільгу дати. АД. І. 122. Словник української мови Грінченка