1. Словник української мови в 11 томах

пільговик

ПІЛЬГОВИ́К, а́, ч., розм. Той, хто має пільгу, користується пільгами (у 1 знач.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пільговик — пільгови́к іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. пільговик — -а, ч., розм. Той, хто має пільгу, користується пільгами (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пільговик — ПІЛЬГОВИ́К, а́, ч., розм. Той, хто має пільгу, користується пільгами (у 1 знач.). Словник української мови у 20 томах