пільговик

пільгови́к

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пільговик — -а, ч., розм. Той, хто має пільгу, користується пільгами (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пільговик — ПІЛЬГОВИ́К, а́, ч., розм. Той, хто має пільгу, користується пільгами (у 1 знач.). Словник української мови у 20 томах
  3. пільговик — ПІЛЬГОВИ́К, а́, ч., розм. Той, хто має пільгу, користується пільгами (у 1 знач.). Словник української мови в 11 томах