пільговик
пільгови́к
-а, ч., розм.
Той, хто має пільгу, користується пільгами (у 1 знач.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пільговик — пільгови́к іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- пільговик — ПІЛЬГОВИ́К, а́, ч., розм. Той, хто має пільгу, користується пільгами (у 1 знач.). Словник української мови у 20 томах
- пільговик — ПІЛЬГОВИ́К, а́, ч., розм. Той, хто має пільгу, користується пільгами (у 1 знач.). Словник української мови в 11 томах