пінливий

ПІНЛИ́ВИЙ, а, е. Який піниться (у 1, 2 знач.).

Вася й море бачив. Шумливе, бурхливе море, що вище тополь гойдає пінливі хвилі (Ковінька, Кутя.., 1960, 29).

Значення в інших словниках

1. пінливий — пінли́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. пінливий — -а, -е. Який піниться (у 1, 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пінливий — ПІНЛИ́ВИЙ, а, е. Який піниться (у 1, 2 знач.). Вася й море бачив. Шумливе, бурхливе море, що вище тополь гойдає пінливі хвилі (О. Ковінька).  Словник української мови у 20 томах
4. пінливий — ПІ́НЯВИЙ (який піниться; вкритий піною), ПІ́НИ́СТИЙ, ПІ́НЯСТИЙ, ПІНЛИ́ВИЙ, ПІ́ННИЙ, ШУМЛИ́ВИЙ рідше, ШУ́МНИЙ рідше; ШИПУ́ЧИЙ, ІСКРИ́СТИЙ, ІГРИ́СТИЙ, ГРАЙЛИ́ВИЙ (про напої).  Словник синонімів української мови