Словник української мови в 11 томах

піридин

ПІРИДИ́Н, у, ч. Отруйна легкозаймиста безбарвна прозора гігроскопічна рідина з неприємним різким запахом.

— Перший радянський піридин повинен з’явитися на нашому заводі (Шовк., Інженери, 1948, 76);

Запах бергамотового масла, піридину, толуолу знижує поріг присмеркового зору (Рад. психол. наука.., 1958, 26).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. піридин — піриди́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. піридин — -у, ч. Отруйна легкозаймиста безбарвна прозора гігроскопічна рідина з неприємним різким запахом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. піридин — ПІРИДИ́Н, у, ч. Отруйна легкозаймиста безбарвна прозора гігроскопічна рідина з неприємним різким запахом. Запах бергамотового масла, піридину, толуолу знижує поріг присмеркового зору (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  4. піридин — піриди́н (від грец. πυρίδιον – вогник) органічна азотовмісна сполука; безбарвна прозора рідина з неприємним запахом. Застосовують в аналітичній хімії, для синтезу фармацевтичних препаратів, барвників тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука