Словник української мови в 11 томах

пірихій

ПІРИ́ХІЙ, я, ч. Ненаголошена двоскладова стопа ямба або хорея у віршуванні.

У першому [рядку] друга стопа, а в другому третя мають обидва склади ненаголошені. Така стопа зветься пірихій (Укр. літ., 8, 1957, 116).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. пірихій — піри́хій іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. пірихій — -я, ч. Ненаголошена двоскладова стопа ямба або хорея у віршуванні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пірихій — ПІРИ́ХІЙ, я, ч. Ненаголошена двоскладова стопа ямба або хорея у віршуванні. У першому [рядку] друга стопа, а в другому третя мають обидва склади ненаголошені. Така стопа зветься пірихій (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  4. пірихій — піри́хій (грец. πυρρίχιος, від πυρρίχη – військовий танок) в античному віршуванні допоміжна стопа з двох коротких складів; у російській поетиці – стопа з двох ненаголошених складів.  Словник іншомовних слів Мельничука