пірихій

піри́хій

(грец. πυρρίχιος, від πυρρίχη – військовий танок)

в античному віршуванні допоміжна стопа з двох коротких складів; у російській поетиці – стопа з двох ненаголошених складів.

Значення в інших словниках

1. пірихій — піри́хій іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. пірихій — -я, ч. Ненаголошена двоскладова стопа ямба або хорея у віршуванні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пірихій — ПІРИ́ХІЙ, я, ч. Ненаголошена двоскладова стопа ямба або хорея у віршуванні. У першому [рядку] друга стопа, а в другому третя мають обидва склади ненаголошені. Така стопа зветься пірихій (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. пірихій — ПІРИ́ХІЙ, я, ч. Ненаголошена двоскладова стопа ямба або хорея у віршуванні. У першому [рядку] друга стопа, а в другому третя мають обидва склади ненаголошені. Така стопа зветься пірихій (Укр. літ., 8, 1957, 116).  Словник української мови в 11 томах