пірихій

піри́хій

(грец. πυρρίχιος, від πυρρίχη – військовий танок)

в античному віршуванні допоміжна стопа з двох коротких складів; у російській поетиці – стопа з двох ненаголошених складів.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пірихій — піри́хій іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. пірихій — -я, ч. Ненаголошена двоскладова стопа ямба або хорея у віршуванні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пірихій — ПІРИ́ХІЙ, я, ч. Ненаголошена двоскладова стопа ямба або хорея у віршуванні. У першому [рядку] друга стопа, а в другому третя мають обидва склади ненаголошені. Така стопа зветься пірихій (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. пірихій — ПІРИ́ХІЙ, я, ч. Ненаголошена двоскладова стопа ямба або хорея у віршуванні. У першому [рядку] друга стопа, а в другому третя мають обидва склади ненаголошені. Така стопа зветься пірихій (Укр. літ., 8, 1957, 116). Словник української мови в 11 томах