пірует
ПІРУЕ́Т, у, ч. У танці, балеті — повний круговий поворот всім тілом на носку однієї ноги.
Ялу щебетала про садок, музику і ритмічні танки.. В допомогу пояснень вона.. зістрибнула з стільця й зробила кілька ловкеньких дитячих піруетів (Досв., Вибр., 1959, 268);
// У цирковому мистецтві — круговий поворот під час стрибка в повітрі.
Словник української мови (СУМ-11)