Словник української мови в 11 томах

пір’яний

ПІР’ЯНИ́Й, а́, е́. Зробл. з пір’я.

Вбігає покоївка Лена з пір’яною мітелкою в руці (Коч., II, 1956, 155).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. пір’яний — Пі́р’яний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)