пір’їночка
ПІР’Ї́НОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до пір’ї́нка.
Тільки й чути шелест, як вискубують пір’їночки з пташок (Крим., Вибр., 1965, 409);
*У порівн. Сукняна чумарчина на однім плечі, як пір’їночка (Вишня, II, 1956, 141).
Словник української мови (СУМ-11)