пір’їночка

ПІР’Ї́НОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до пір’ї́нка.

Тільки й чути шелест, як вискубують пір’їночки з пташок (Крим., Вибр., 1965, 409);

*У порівн. Сукняна чумарчина на однім плечі, як пір’їночка (Вишня, II, 1956, 141).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me