Словник української мови в 11 томах

пістончик

ПІСТО́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до пісто́н.

Брав мороз. Під ногами поскрипувало, мовби хтось порозкидав безліч манюсіньких пістончиків, і вони вибухали (Грим., Кавалер.., 1955, 103).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. пістончик — пісто́нчик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. пістончик — -а, ч. Зменш.-пестл. до пістон.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пістончик — ПІСТО́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до пісто́н. Брав мороз. Під ногами поскрипувало, мовби хтось порозкидав безліч манюсіньких пістончиків, і вони вибухали (Я. Гримайло).  Словник української мови у 20 томах